Корекційна робота дітей із РДА

О. Лютова, Г.Моніна пропонують про­водити корекційну роботу за такими основ­ними напрямами: 

1.         Розвиток відчуттів і сприйняття, зоро­во-моторної координації.

2.         Розвиток навичок самообслугову­вання.

3.         Розвиток мовлення та комунікативних здібностей.

Розвиток відчуттів і сприйняття, зорово-моторної координації

Щоб робота з аутичною дитиною виявилась ефективнішою, бажано починати її з розвитку психічних процесів, особливо від­чуттів і цілісного сприйняття. Значну увагу при цьому слід приділити розвитку тактиль­ного, зорово-тактильного, кінестетичного сприйняття. В іграх «Чарівний мішечок», «Угадай предмет» тощо описані конкретні прийоми роботи. Якщо у дитини низька мо­тивація до занять, то спершу дорослий може використовувати такий прийом: брати руку малюка та спрямовувати її, наприклад, обво­дити пальчиком геометричні фігури, контури об'ємних і намальованих предметів, при ць­ому чітко та неодноразово повторюючи їхні назви. Корисно запропонувати дітям склада­ти головоломки (на дотик, із заплющеними очима), мозаїки, «рамки Монтессорі».

Якщо цілісне сприйняття у дитини до­статньо розвинуте, можна проводити заняття з розвитку інших психічних функцій (увага, пам'ять, уява), залежно від її інтелектуаль­ного потенціалу.

Розвиток зорово-моторної координації та­кож необхідний у роботі з аутичними дітьми. Корисні заняття перед дзеркалом, коли ма­люк разом із дорослим дивиться на своє ві­дображення та повторює за ним назви час­тин тіла. Тому корисно розмістити у груповій кімнаті кілька дзеркал на рівні очей дитини. Час від часу дорослий може привертати увагу малюка до його відображення.

Аутичні діти люблять малювати на своєму тілі. Це допомагає їм усвідомити власне тіло, його частини та сприяє розвитку тактильних відчуттів. Тут допоможе така вправа: поклав­ши малюка на великий аркуш паперу, дорос­лий обводить контур його тіла, а потім разом, називаючи вголос частини тіла та  предмети одягу, вони зафарбовують цей контур. Ма­люючи окрему частину тіла, дорослий або просто називає її, або веде з нею діалог (гра «Розмова з тілом»). Крім цього, корисні такі ігри, як «Фізкультурники», «Покатай ляль­ку», «Покажи ніс» тощо.

З аутичними дітьми необхідно займатися фізичними вправами, адже це також допо­магає їм краще відчувати своє тіло, покращує координацію рухів.

Розвиток навичок самообслуговування

Оскільки для аутичних малят характерне зниження або відсутність мотивації до ви­конання певних дій (одягання, прибирання речей), важливо встановити з ними довірчі стосунки. Зрозумівши, що дорослі прийма­ють її такою, як вона є, дитина впевниться у власній безпеці, та, можливо, піде на кон­такт. Дитина з РДА постійно потребує візу­альної підтримки, тому при відпрацьовуванні навичок самообслуговування слід використо­вувати оперативні картки. Так, схему, що по­значає потрібну послідовність дій дитини при збиранні на прогулянку, можна нама­лювати на шафці. Корисні й ігри на кшталт «Малюнки, що розмовляють».

Розвиток мовлення та комунікативних здібностей

Розвиток мовлення здійснюється з ура­хуванням групи РДА. Так, займаючись із дитиною першої групи, дорослому необхідно особливо чітко промовляти всі слова, при цьому слід звернути увагу на ті з них, які дитина намагається вимовити. Називаючи предмети, треба їх показувати.

При роботі з дітьми другої групи слід по­силювати мовленнєву активність. Спочатку в мові можна використовувати прості фрази: «Візьми цукерку», — потім поступово дода­вати нові слова: «Візьми цукерку зі столу», «Візьми цукерку з письмового столу» тощо. Заняття мають відбуватися в атмосфері тепла, довіри. При навчанні читання слід викори­стовувати метод глобального читання. Дити­ні пропонують не окремі букви, а одразу ціле слово, написане крупно й чітко, підкріплене наочним зображенням.

Дітей третьої групи потрібно вчити ді­алогічного мовлення. На перших етапах дорослий більше слухає дитину, потім по­чинає ставити запитання. Пізніше малюку пропонують продовжити розповідь, казку або історію. При цьому важливо емоцій­но підтримувати дитину, не переривати її та вислуховувати до кінця.

Мовлення дітей четвертої групи, зазвичай, розвивається значно краще, ніж у поперед­ніх. Але робота з ними також потребує уваги дорослих. Необхідно викликати у малюка впевненість, не піддавати сказане ним по­стійній критиці.

У будь-якому випадку, незалежно від групи аутизму, з дітьми слід говорити якомога біль­ше, а заняття краще проводити у формі гри.

Розвиток комунікативних здібностей радимо проводити в ігровій формі. Дітям корисно грати в такі ігри, як «Рукавички», «Мінялки іграшок», «Створюємо мультфіль­ми» тощо.

Малятам з аутизмом властиві безцільні монотонні рухи, розгойдування. Відвернути їх від стереотипного ритму можна, викорис­товуючи емоційно насичені ритмічні ігри й танцювальні рухи.

Малювання фарбами (пензликами, штампа­ми й особливо пальцями) допомагає зняти зайве м'язове напруження. Для цього корисна також робота з піском, глиною, пшоном, водою.